Пацієнтам книгарень та бібліотек

Ти розгортаєш книгу,і саме звідси починається твій власний літературний простір,який закінчується у найглибших ділянках серця,яке щоразу тьохкає, коли ти перегортаєш останню сторінку, - закінчуєш літературну профілактику думок.

10 книг — це як 10 життів,прожиті у різних країнах,політичних режимах та кліматичних поясах. Це 10 глибоких занурень між рядки та підтексти, щоб все-таки знайти лікувальні водорості та магічні перлини,які б робили думку глибокою,а душу чуттєвою.

Лікарі та бібліотекарі не рекомендують читати декілька книг підряд, бо може статися,що “Герой нашого часу” існуватиме в умовах Хемінгвейського «Свята,що завжди з тобою».Хоча не варто вірити чужим порадам,бо кожен читач сам собі виписує рецепт літературних ліків.

Пацієнти,які бажають лікуватися досвідом – зобов'язані прочитати «Теплі історії талановитих людей» Ірини Славінської, де про свої злети та падіння,здійснення мрій та сіру рутину,рецепти успіхів та невдач, розповідають 10 відомих нам українськихх письменників та журналістів. Якщо ці ліки вам не підходять,то альтернативою їм стане радіощоденник Ігоря Померанцева “Вільний простір”,наповнений неймовірними,але реальними історіями з життя радіожурналіста,жадібного збирача та пристрастного поціновувача звуків(маленька порада – вдвічі краще “Вільний простір” сприймається в аудіоформаті). Продовжуючи тему історій, варто згадати «Месопотамію» Сергія Жадана. Тут письменник дає читачеві змогу мандрувати не лише Харковом початку 2000их,а й переноситися з віршів,які більше схожі на римовані легенди, у історії життів кримінальних авторитетів,музикантів,боксерів та емігрантів. Герої мандрують з одного оповідання в друге,з прози у вірші. Уважний читач обов'язково помітить та оцінить ці взаємозв'язки та цілісність книги. Якщо ж замість досвіду та чужих історій, ви хочете затишних Паризьких вуличок,то прошу сміливо призначити собі крапельниці «Свята,яке завжди з тобою» Е. Хемінгвея і повільно насолоджуватися ними у теплих кав'ярнях чи у спокійних жовто-зелених скверах.

Ви занадто спокійні? Покладіть під язик пігулку “Герой нашого часу” і пан Печорін, Максим Максимович та Белла,будуть хитатися на ваших нервах і змушуватимуть серце битися частіше від парадоксальності дружби та кохання на тлі Кавказьких гір. Також гострим лезом ріже серце Йосип Бродський у своїх «Півтори кімнатах». Саме там кожен читач буде сидіти, скрутившись під старовинним,дерев'яним ліжком батьків автора, і бачитиме зблизька,як вони старіють і помирають,так і не побачивши свого сина,так і не отримавши візи в США,через «нецелесообразность поездки».

«Трохи пітьми»Любка Дереша “спілка літературних лікарів” рекомендує людям,які бажають втекти до водоспаду Шипіт на фестиваль самогубців, у строкату компанію молодих людей,чиї вподобання та види діяльності вас можуть налякати,здивувати і в кінці-кінців не залишити байдужими. Що ж,якщо не знайшли цих ліків у книгозбірнях вашого міста,то швидко проковтніть капсулу роману «Депеш Мод» Сергія Жадана,щоб не відчути гіркоти долі харківських студентів у 90-ті роки,а лише продовжувати сміятися з їхніх неймовріних пригод,просякнутих ароматом коньяку( або ароматом “клопів”, як називає цей запах один з героїв роману).

Пацієнтам відрізаним від соціуму,позбавлених можливості підслуховувати чужі розмови — бібліотекарі радять читати «Таємницю» Юрія Андруховича, де автора оповідає своє життя німецькому журналісту,який згодом зникає за загадкових обставин.

І нарешті вітаміни для любителів прямолінійності, неформальності(іноді нецензурності) та відпочинку - читайте «Добло і зло» Ірени Карпи, з особливою інтенсивністю першу частину. Ліки солодкі з гірчинкою,єдине попередження - бережіть у не доступному для дітей місці.

Це мій власний літературний рецепт,мої пігулки,сиропи та вітаміни.

Кожен читач хворий,і щиро вірить в те,що лікуватиметься впродовж усього життя. Лише у випадку з літературою ця думка звучить позитивно.

А який ваш особистий книжковий рецепт?