Переступлю через калюжку собачих сциків(від недавна на квартирі живе пес) і піду чистити зуби. Певно, це теж можна зафоткати, а десь між тим всім, я мила посуд і незграбно робила ранкову зарядку. Треба твітнути,шо мене харять ранки,бо я тупіца сиджу до 2-ої ночі ВК і втикаю різні відео про чиїсь фейли або про смішних тварин. Хоч хтось в цьому світі смішний щиро,а не намагається комусь сподобатись.
Бо ось сиділа читала собі Бродського,як підійшли якісь чуваки з дивними іменами,і почали співчутливо говорити,шо вони теж в школі читали,а в кінці розмови додали: "От з тобою інтірєсно, ти шось смішне розказуєш". Тому,шановні,говоріть про шось смішне й буде вам щастя і прихильність. Ще пацани сказали: "Ти така пряма,така пряма,ну як ми...ми тоже прямі". "Ого,"- думаю,- значить я прямолінійна веселушка,таки наскрізь мене бачать". "Наче 10 років вже знаємось." - каже чувак,ніби читає мої думки. Хлопці зробили мій вечір. Я б могла зробити з ним селфі і наліпити там різних хештегів, типу - #прагулка,нові знакомства,а ше б, личило зафоткати мого Бродського - #парк-#читаю,#відпочинок.То б взагалі було по-молодьожному.
Мама каже,шо я як бомж. Надивиться на дєвочок в центрі міста чи на фотках в Однокласниках...
-А спитай в них хто такий Бродський? Або Єсенін? Або які стосунки між рівністю та свободою,і чи є взагалі сенс говорити про стосунки між ними?
Мама замовкає,а я вдягаю кеди без шнурків і йду на пиво.
На "нокіу" погано фоткати вночі. А так,я б фоткала. П*ю пиво - фотка: я і пиво,йду додому - фотка моїх ніг і брудного асфальту. Звичайно,я б ше фоткалась перед виходом на пари - ідем з Ольою на пари - дві тьолочки в дзеркалі корчаться,ніби їм в дупу запхали по холодній виделці. Виделок в нас в хаті мало, а посуд мити не в почьоті,того ми такого не робим.Ну шо - фотка:учьоба,так ми вчимось,або ше шось таке - типа я,мої одногрупники з розмитими пиками і ми з падружкамі в фокусє. Ми пафасні і чьоткі. Всьо шо треба. Йдем по каву в алкомаркет - фотка:ми і кава на лавці,а там на фоні якісь людішки шастають,але нам всьо ні пачьом - я в кедах без шнурків(-чуєш,а чьо в тебе нема шнурків?),Оля з дредами чухає голову,наші падружки курять собі цигарки і матюкаються,і ми теж трохи матюкаємось,як без того. Пари скінчились - хтось йде у "фешен",хтось на маршрутку,а ми додому. Тут діапазон широкий,можна сфоткати нєбо,або дірєвья, хештег: дорога додому,Львів,кінець дня. Дім. Фоточка з обідом,якшо він є...Я можу сфоткатись з кефіром або тарілкою гречки,шо виглядає більш ніж мило,і всі коментять мою гречку з кефіром,питають,де такий купила,і за скільки, іноді просять і їм таке принести. А спину варенням?
Потім я фоткаю канспєкти і пишу учьоба,втома,лажа. Всі тролять в коментах,кажуть,шо я нічьо не вчусь,шо брешу. А я так і бути граю свою роль... Горька жизнь мене. Вдіваю кеди і йду собі десь. Вибираю між пєшою прогулкою і якимось тематичним вечером чи виставою. Пощу фотку своїх кедів і асфальту пишу, шо кудись іду - всім же інтірєсно - я селебріті. Зафоткаюсь в одному ресторані,потім в книгарні якійсь,типу просвітляюсь,потім десь біля клубєшніка вночі,типу тусуюсь - в мене морда в квадратиках,але кого це валнує? Вернусь додому.Вип'ю кєфір і зафоткаюсь під ковдрою,типу така вся сексі,шоб мої паклонніки не заснули. Та я вапшє секс в своїй рожеві піжамі з білим песиком. Ну? Всьо - кінець дня. З відчуттям виконаної космічної місії сплю і бачу сни.
"Жить лєгко." - пощу в твітер,і плачу...Не сфоткалась в те дзеркало на площі Ринок,але завтра ето сдєлаю.
"Люблю тебе, малишка***",- хтось пише на аску."Фотка в піжамі дєйствує",- думаю я.
Немає коментарів:
Дописати коментар